Володимир Кравець

17 листопада 2022р.

21-річний боєць Володимир Кравець загинув 17 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.Володимир родом з Луганської області. Був сиротою, здобув середню технічну освіту у ПТУ. Жив у Рубіжному та працював електрогазозварювальником. Любим музику, був життєрадісним та веселим. Мріяв про власну родину. Мав власну квартиру, яку отримав як сирота, але під час вторгнення окупанти зруйнували її.Коли почалася повномасштабна війна, хлопець був змушений тікати. Оселився на Волині як переселенець. Однак влітку вирішив долучитися до Збройних сил України та захищати рідні землі від окупантів.«Ще одна гірка втрата для нашої громади. Загинув мужній воїн, справжній чоловік та патріот своєї Батьківщини, Володимир Кравець 2001 року народження. Сумна звістка надійшла у с. Стобихівка. Війна застала його зненацька, уродженець Сєвєродонецька, потрапив у Сошичненську громаду у лютому, як переселенець, та не зміг дивитися як безжалісно нищать рашисти його рідну домівку, вступив у лави ЗСУ. До останнього подиху вірив в Україну. Небо забирає наше майбутнє… Лави Ангелів поповнюються ще одним охоронцем…» – зазначили у Сошичненьській сільській громаді.Поховали юного захисника у селі Стобихівка на Волині.

Троян Руслан

13 березня 2022р.

Народився у 1995 році на Сумщині. У 2003 році разом з родиною переїхав в м. Рубіжне. У 2015 році був призваний до лав ВМС ЗСУ м. Одеса на строкову службу. Згодом підписав контракт. Служив та захищав свою Батьківщину до 2021 року. Брав участь в АТО та ООС.З початком повномасштабного вторгнення російської федерації приєднався до складу 111-ї окремої бригади територіальної оборони та став на оборону рідного міста. 13 березня 2022 року під час оборони Рубіжного разом з побратимами потрапив у ворожу засідку...Руслан був веселим, життєрадісним, привітним та завжди усміхненим. Він завжди приходив на допомогу!Колектив ліцею висловлює щирі співчуття родині загиблого.Вічна пам’ять та слава Герою!

Олександр Горобинський

29 серпня 2014р.

Народився 14 травня 1993 року у с. Індустріальне на Луганщині. Восени 2013 року був призваний до Збройних сил України. Служив із задоволенням, бо з дитинства мріяв стати військовим.27 січня 2014 року уклав контракт з в/ч А-1302 у Дніпропетровській області. Із самого початку брав участь у проведенні антитерористичної операції в Україні у складі 93-ї окремої механізованої бригади.Олександр Горобинський загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на перехресті доріг з с.Побєда (Новоайдарський район) до с.Новокатеринівка (Старобешівський район). У 2016 році останки невідомого бійця на Кушугумському кладовищі Запорізьської області за експертизою ДНК були ідентифіковані. Загиблим виявився Олександр Горобинський. 28 червня 2017 року за бажанням матері Олександра було урочисто перепоховано на цвинтарі у Рубіжному.За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, Указ Президента України №104/2017 від 10 квітня 2017 року). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 38.У Олександра залишились батьки, чотири брата та дві сестри.Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює слова співчуття близьким та друзям загиблого Героя!Вічна пам’ять та шана Герою!

Сергій Тєпляков

15 травня 2024р.

Тєпляков Сергій народився 17 лютого 2001 року в селі Голубівка Кремінського району Луганської області в сімʼї робітників.Дитинство та шкільні роки пройшли у селі. Сільське життя заклало підвалини його характеру: працелюбність, здатність, не зважаючи на труднощі досягати мети. З появою в родині молодшого брата Віктора приймав активну участь у його вихованні. Інтерес до військової служби проявився ще в дитинстві: цікавився зразками зброї, військової техніки, наданням першої медичної допомоги, представляв Голубівську гімназію у Всеукраїнській військово-патріотичній грі «Джура».Після закінчення Голубівської школи здобув середньо-спеціальну освіту. По досягненню віку пройшов строкову службу в лавах ЗСУ.В селі Мар'янівка проживав, як внутрішньо-переміщена особа. 3 13.04.2023 року був призваний на військову службу по мобілізації Білоцерківським РТЦК та СП, та зарахований до списків особового складу військової частини А 3316 сапером 2 інженерно-саперного відділення інженерно - саперного взводу цієї частини.Загинув 15 травня 2024 року від удару FPV дрону в районі села Костянтинівка Марʼїнської міської ради Покровського району Донецької області, будучи вірним військовій Присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок в бою за Україну, її свободу і незалежність.У Сергія залишилися мати - Тетяна Вікторівна, батько - Євгеній Вікторович, брат - Віктор та наречена - Тетяна. Поховання захисника з Рубіжанської міської територіальної громади відбудеться на Мар'янівському сільському кладовищі 23 травня.Вічна пам’ять та шана Герою!